Отримати консультацію
Інтерв'ю з Богданом Лєвіщевим

Інтерв'ю з Богданом Лєвіщевим

Богдан, 31 рік, керівник команди мерчендайзингу

Звідки я прийшов до IT?

Після школи я переїхав до Києва і пішов в армію. Це було моїм рішенням, а не “не змогли відмазати”. Відразу після армії прийшов час шукати роботу.

“Я хотів роботу, де буде можливість навчатися!”

… але почав не з того. Я працював патрульним в міліції (тоді це ще була міліція), а потім у супроводі особистим охоронцем. Грошей, начебто, вистачало, часу теж, але це тільки здавалось так, поки я жив сам. Коли з’явилася сім’я, все змінилося, я почав думати про майбутнє – “А що далі?”. Пік кар’єри охоронця – це 40-45 років, а далі ти нікому не потрібен, в якій би хорошій фізичній формі не був. Тому я почав працювати в продажах. Але мене постійно переслідувало відчуття, що все це не моє. У цей момент я подумав про IT, адже мені спочатку була близька ця сфера і я розумів, що це перспективно.

“… всі знають, що таке ІТ – це цікаво.”

Про ucode я почув від свого товариша, який якраз проходив навчання. Ми сиділи ввечері, спілкувалися і я вирішив, що потрібно спробувати. Незабаром мені прийшло повідомлення на пошту про набір нового “потоку” і я, звичайно, пішов.

Старт навчання в ucode

Добре, напевно, стартувати, хоча б, з мінімальними знаннями. Я почав навчатися без будь-якого бекграунду. Поки я не почав вчиться, я взагалі не мав уявлення про те, як це буде відбуватися. У мене не було очікувань, та й складно їх будувати, якщо ти ніколи не стикався з цією сферою.

“Я навіть за маком ніколи не сидів і папку не міг створити.”

Мій перший день

Ой трешово було! Ми не знали жодного скрипту, не розуміли завдання. Було дуже багато питань! Спочатку я виробив систему: гуглиш – читаєш – не тямиш – йдеш питати. Потім зрозумів, що можна просто відразу йти та питати. Ми почали з самого ранку, а закінчили о 23:00. Але була гордість, що вже в перший день ми все встигли до дедлайну!

Перший етап – Марафон

Напевно, це найважчий етап, коли ти ще не розумієш взагалі нічого. Приїжджаєш о 9 ранку і їдеш о 1-2 годині ночі. Деякі хлопці взагалі залишалися до ранку! Божевільний темп! “На лайті” не було жодного разу. Мене переслідували щоденні дедлайни. На середині марафону виникали думки “Може, все кинути …”, “Може, це не моє”.

“Але я дивився на хлопців, а вони йшли до кінця … значить я теж можу!”

Мабуть, вони думали так само, тому ми пройшли цей етап разом!

Мої труднощі та перемоги

Складно сказати, що було найважчим за весь період навчання. Наприклад, морально було важко дуже часто. Протягом всього часу я поєдную навчання з роботою. Потрібно весь час розставляти пріоритети. Плюс є речі, в яких важко розібратися – у роботі з UNIX.

Найперша складність, з якою я зіткнувся, була на 4 або 5 спринті під час марафону. Завдання було зробити поінтери.

“Я посидів, почитав, але це ж треба ще усвідомити та прийняти!”

Потрібно було написати функцію, яка має бути вказівником на вказівник на вказівник, на вказівник, на вказівник, на вказівник! Це був виніс мізків. А, насправді, реалізація виявилася супер простою. Ще це був перший раз, коли я повністю відчув на собі чистої води peer-to-peer.

А перша перемога це, звичайно ж, закінчення марафону. Я думаю, так скаже більшість студентів ucode.

“Коли ти пройшов марафон і тобі прийшов на пошту лист, що ти красунчик! Мене пів будинку чуло.”

Перемогою можна назвати й те, як я просто кайфував. Були моменти, коли ми легко втілювали те, що задумали. Наприклад, потрібно було реалізувати свою бібліотеку, яка складається з різних функцій (53-54). Переважно, це завдання було легко зробити, тому що ми “піртупірились”.

Методологія (peer-to-peer + CBL)

Можу сказати, що підхід peer-to-peer прям дуже зайшов.

“Це як вчитися в університеті, але набагато крутіше.”

Ніяких нудних начиток, ти зі старту вчишся робити так, як треба. Знаходиш правильну інформацію і комунікуєш з людьми. Ми стаємо менторами один для одного. Що не знаю я, буде знати хтось інший, він мені пояснить і допоможе. Так само це буде працювати й у зворотний бік.

Взагалі, peer-to-peer дуже прокачав Soft Skills. Ніякі профільні курси не дали б таких знань. Ти вчишся не просто відчувати емпатію до людей, а й правильно формулювати питання. Чим далі, тим більше ти розумієш, що потрібно робити.

CBL, мені здається, ми відчуємо найбільше на Big Challenge, який ще попереду.

Відносини в ucode

У мене склалися хороші стосунки з групою. Я знайшов друзів, а є хлопці, з якими на постійній основі спілкуюся навіть поза кампусом. З ними цікаво, адже нам завжди є про що поговорити.

Також, у мене склалося хороше враження про ucode team. Більше ніж за рік не було жодного разу, щоб хтось не допоміг. Вони хороші та позитивні, я не відчуваю бюрократії.

В ucode хочеться приїжджати. Якщо ти встаєш о 8 ранку на роботу, ти думаєш “навіщо вона мені потрібна”, а якщо встаєш, щоб поїхати в ucode, то питань не залишається. Тут друзі, атмосфера … ти займаєшся тим, чим подобається.

Про важливе

Вдома або ж на профільних курсах я б не вивчив мову С і ще багато інших штук. За рік, я відчув глобальну зміну в собі – це прокачування мізків. Раніше на операційні дії йшло 4-5 годин, а зараз всього 2-3 години. Думки стали більш структурованими, набагато легше зібрати себе докупи.

Ще у мене вже є плани після закінчення навчання. Мені дуже подобається Front-End і, можливо, в майбутньому я буду рухатися в бік мобільної розробки.

Поки не хочу фріланс, хотілося б працювати в офісі, в якій-небудь продуктовій компанії. Мені здається, в ній я зможу більше прокачатися завдяки глобальним завданням. Потрапити в Гольфстрім, так би мовити.

Хочеш бути в курсі світу програмування, дізнатися про захоплююче життя розробників та лайфхаки, які допомагають працювати краще та відпочивати?

Все це в одній розсилці - без спаму!

Дякуємо за підписку

Обіцяємо не спамити. Чекай на цікавинки!

Отримати консультацію